- зроговілий
- —————————————————————————————зрогові́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зроговілий — а, е, спец. Дієприкм. акт. мин. ч. до зроговіти … Український тлумачний словник
зроговілість — лості, ж., спец. Властивість за знач. зроговілий … Український тлумачний словник
прапірка — и, ж., діал. Зроговілий відросток ззаду над копитом коня … Український тлумачний словник